У сяйві Анд ⁷³ , де вічний сніг блищить,
де неба синь, долини розквітають,
велично сяє Чилі, що бринить
у серці кожного, хто рідний край плекає.

Від хвиль морських і до пустелі Атака́ма ⁷⁴ ,
Вальпараї́со ⁷⁵ мріє у ночі,
чилійці відкривають свої брами,
і танець куе́ки ⁷⁶ у думках звучить.

Поезія Неру́ди ⁷⁷ і пісні Віоле́ти ⁷⁸ ,
душа народу в них горить, мов жар,
і вічна мудрість, наче шлейф комети,
веде до світла без тіней і мар.

Чилі – край мужності, любові і терпіння
в народі згуртував глибинні міцнії коріння.